Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
регулювати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
перерегулювати — ю/ю, ю/єш, док., перех. 1) Регулювати все чи багато чого небудь. 2) Регулювати ще раз, повторно або заново, по іншому … Український тлумачний словник
автономія — ї, ж. 1) Самоврядування певної частини держави. 2) Право установи, підприємства, організації самостійно розв язувати певні питання. •• Автоно/мія во/лі у міжнародному приватному праві – інститут, згідно з яким сторони в угоді можуть самі вибирати … Український тлумачний словник
гідролабільність — ності, ж. Знижена здатність організму дитини регулювати вміст води в тканинах … Український тлумачний словник
доміцилювати — ю/ю, ю/єш, перех. Надавати банкові права власником банківського рахунку регулювати платежі за його векселями … Український тлумачний словник
еквалайзер — а, ч., тех. Пристрій у звуковідтворювальній апаратурі, що дозволяє регулювати частоту звуку для досягнення бажаного звучання … Український тлумачний словник
зрегулювати — ю/ю, ю/єш, перех. Док. до регулювати … Український тлумачний словник
настроювати — юю, юєш, недок., настро/їти, о/ю, о/їш, док., перех. 1) Надавати якому небудь музичному інструментові певної висоти звуку, певного строю. 2) Налагоджувати, регулювати, робити придатним для роботи (верстат, механізм і т. ін.). || Пристосовувати,… … Український тлумачний словник
підкручувати — ую, уєш, недок., підкрути/ти, учу/, у/тиш, док., перех. 1) Крутячи, завивати тугіше (звичайно вуса, волосся). 2) Крутячи, додатково загвинчувати. || Крутячи пристрій, регулювати дію чого небудь. 3) перен., розм. Уживаючи певних заходів щодо кого… … Український тлумачний словник
регламентарний — а, е. Стос. до регламенту. •• Регламента/рна вла/да в деяких країнах – право уряду регулювати суспільні відносини актами (регламентами), юридична сила яких нижча, ніж закону … Український тлумачний словник
